Якщо вести мову про контрольні кімнати стерео формату, то найбільш оптимальними є приміщення, що мають площу від 30 до 50 квадратних метрів. Чим менше приміщення, тим складніше його проектувати і складніше досягти бажаного результату, особливо в питанні контролю низьких частот. У приміщеннях більших ніж п’ятдесят квадратних метрів виникають інші проблеми. В будь якому випадку – яким би великим не було приміщення – відстань від позиції прослуховування до моніторів не може бути більше п’яти метрів. В протилежному випадку, моніторні системи повинні бути спроможними розвинути такі рівні звукового тиску, коли вже починає вступати в силу й відчуватись ефект нелінійності повітря. Висота стелі в приміщенні для майбутньої контрольної кімнати не може бути менше трьох метрів. У цьому випадку після акустичної обробки висота стелі становитиме приблизно 215 см. Найкращим вибором є приміщення з висотою стелі 4-5 метрів і вище. Ширина контрольної кімнати можлива від 450 см, глибина – від 300 см.

Велике значення також має розташування віконних і дверних прорізів, про що більш детально можна прочитати тут.

Зазначені вище цифри є приблизними і, швидше за все, мінімальними. Вони вказані без урахування звукоізоляції; в цьому випадку вони повинні бути більшими.

Popularity: 5% [?]

Закінчена робота з розпаювання комутаційних панелей та виготовлення комутаційного поля для студії звукозапису в с.Музичі, що неподалік Києва. Фотографії можна подивитись в Портфоліо

Popularity: 4% [?]

Будівництво студій звукозапису завжди супроводжеється значними витратами. В умовах світової фінансової кризи багато хто змушений відмовлятись від своїх планів або відкладати їх втілення на майбутнє. Так, криза змусила власника студії в с.Креничі під Києвом відмовитися від подальшого будівництва ще на початковому етапі, хоча саме для потреб студії був спеціально збудований будинок і навіть закуплені комплектуючі для моніторів дальнього поля.

Інакша ситуація в одній з московських студій: при готовності студії на 95% (залишилось лишень встановити моніторну систему) фінансування студії зупинилось, тому її відкриття відкладається на невизначений термін.

А от власник студії в с.Червоний Шахтар (котре він для чогось називає Співаки) Харківської області вирішив будувати студію самостійно, що свідчить вже не так про фінансову кризу, як про певну неадекватність такого рішення. На викладених в інтернеті фотографіях з цього будівництва можна побачити безліч грубих помилок. На жаль…

Що ж до замовника з Барнаулу (Росія), то він просто… пропав :) )

В той же час, не дивлячись на кризу, відбуваються різноманітні перемовини відносно проектування та будівництва студій. Є звернення з Києва, а також з Москви та Пермі (Росія), Праги (Чехія), Вроцлава (Польща), Варни (Болгарія). Є такж запити на проектування звукових систем з Одеси та Києва.

Дочить плідною виявилась співпраця з власником студії “Музичі” біля Києва. Це будівництво дещо відрізнялось від всього того, що у нас було раніше, своїм непоспіхом. Адже власник студії акцентував свою увагу на деталях оздоблювальних робіт та на якості їх виконання. Так, підлога в тон-залі була виготовлена з коштовної та непоширеної породи дерева, коробки на вікна та двері – із натурального дубу, в системі вентиляції були застосовані повітрєпроводи діаметром 400 мм.

За результатами роботи власник студії задоволений співпрацею з ношою компанією, тому вже в цьому році ми плануємо розпочати будівництво нової, дещо більшої студії, котра буде розташована неподалік. Обидві студії будуть об’єднані в єдиний комплекс

Popularity: 2% [?]

Будівництво студії звукозапису в с.Музичі під Києвом практично завершене. На черзі – декоративно-оздоблювальні роботи.

Ми змушені зробити перерву на два-три місяці, так як будинок, в якому знаходиться студія, ще добудовується, тому супутній пил та бруд не дають нам можливості приступити до завершального етапу робіт. А поки власник студії звернувся до нас за допомогою в проектуванні та виготовленні схеми комутаційного обладнання. Ми плануємо виготовити комутаційне поле, що буде складатися з чотирьох патч-беїв Neutrik NPPA 96 Bantam. Передбачається також наявність відеонагляду та охоронної сигналізації, а також комп’ютерна, цифрова та MIDI мережі.

Сподіваємось, що нам вдасться закінчити виготовлення комутаційного поля (зважаючи на літні відпустки) до кінця серпня, про що ми окремо поінформуємо вас в наших новинах.

Popularity: 7% [?]

Відповідь на це запитання може перетворитись на невелику статтю… :)

Окрім моніторів Ньюелла, це моніторні системи Хідлі/Кіношити та моніторні системи каліфорнійської фірми Westlake Audio (Reference Series: TM-3, HR-1 та, звичайно, SM-1).

Всі вказані системи мають практично ідентичне звучання, і з висоти свого п’єдесталу поблажливо спостерігають за з’ясовуванням відносин між іншими фірмами-виробниками моніторів, хто з них кращий.

Але, не зважаючи на приголомшливу якість звучання та роздільну здатність всіх цих систем, їх проектувальники прямували до заповітної мети різними шляхами.

Це позначилось і на експлуатаційних характеристиках цих систем і, звичайно, на їх вартості.

Westlake Audio SM-1

Westlake Audio. Якщо пам’ятати, що в будь-якій акустичній системі потенційно проблемною є діапазон в районі частоти поділу кросовера, то, наприклад, топова модель – п’ятисмугова система SM-1 – має чотири таких точки.

Розплачуватись довелось як вагою моніторів, кожен з яких має масу понад 200 кілограмів, так і їх вартістю, котра легко сягає понад 200 тис. доларів для стерео системи.

Більш докладну інформацію стосовно моніторів Reference Series фірми Westlake Audio можна знайти в мережі Інтернет.

Розробка студійних моніторів є дуже дорогим заняттям. В той же час об’єми їх продаж відносно невеликі. Ці витрати, а також витрати на рекламу закладуються заздалегідь у вартість моніторів, тому вже їх заводська ціна – без торгівельних накруток дилерів і дистриб’юторів – перевищує вартість комплектуючих приблизно в п’ять разів. Тому будь-які серійні моделі моніторів не можуть бути дешевими за визначенням.

Hidley/Kinoshita monitor

Інформації стосовно моніторів Хідлі/Кіношити в Інтернеті значно менше, тому зупинюсь на них більш детально.

Шозо Кіношита пішов іншим шляхом. Він вирішив застосувати у своїх моніторних системах пасивні кросовери. Керувався він при цьому не стільки якістю звука (хоча, як для мене, з цієї точки зору, це доволі дивний вибір), скільки тим, щоб виключити будь-яку можливість втручання користувача в роботу системи.

З різних технічних причин – також враховуючи міркування спрямованості, про що Філіпу Ньюеллу розповів Том Хідлі – частота поділу кросовера була вибрана нижче 300 Гц.

При високих рівнях сигналу це призводить до надмірного зміщення та поступового руйнування рухомої системи компресійних драйверів TAD-4001, що використовуються в цих моніторах. Заміна мембрани драйвера в кожному моніторі коштує понад тисячу доларів за штуку, при цьому Том Хідлі рекомендує замінювати мембрани не рідше як один раз на чотири місяці. Виходить, що кожен рік користувачі цих моніторів повинні витрачати мінімум 6 тис. доларів тільки на заміну мембран. Але весь фокус в тому, що на практиці цього майже ніхто не робить! Пасивні кросовери цих моніторів мають електролітичні конденсатори, які з часом змінюють свої параметри. Оскільки настройка пасивних кросоверів кожного монітора є індивідуальною, то Шозо і Том радять своїм користувачам раз в десять років повністю замінювати кросовери в цілому, а вартість кожного становить приблизно 5 тис. доларів. Але цього також ніхто не виконує! І маємо наступну ситуацію: монітори Хідлі/Кіношити мають чудове звучання поки вони нові, але з часом руйнуються драйвери, змінюються настройки кросоверів, їх звучання серйозно змінюється, в чому я мав змогу нещодавно переконатися на 2-й студії Мосфільму.

Крім того, за певних умов імпеданс кросовера може опускатися нижче значення 0,5 Ома, а на деяких сигналах споживання струму від підсилювачів може перевищувати 100 Ампер! Працювати в таких режимах здатні хіба що підсилювачі JDF та FM Acoustics.

Їх вартість перевищує 15 тис. доларів, а мінімальна вартість ремонту не менше 1000 доларів, не враховуючи витрат на пересилку і т. ін. Тому багато користувачів помилково переходять на інші підсилювачі, котрі з самого початку не розкривають можливостей цих моніторів. Якщо ж вести мову про вартість цих моніторних систем, то вона сягає далеко за 100 тис. доларів для стерео системи.

RA234 monitor (designed by Philip Newell)

Появі моніторів Ньюелла передував довгий і цікавий період серйозних досліджень, перебіг яких детально викладено в його книзі Studio Monitoring Design. Разом з професором Кейтом Холандом вони проаналізували чимало накопиченого матеріалу, що дозволило зробити відповідні узагальнення, визначити правильні пріоритети та відкинути багато розхожих помилок. Підсумком цієї роботи стало створення монітора, відомого зараз як Reflexion Arts 234. Це двосмугова система з високою чутливістю і частотою поділу кросоверу близько 900 Герц; компресійний драйвер системи навантажений на ідеально спроектований рупор. Використання активного кросоверу дозволило понизити вимоги до спікер-кабелю та підсилювачів потужності, а висока чутливість системи дозволила обійтися без використання занадто потужних і дорогих підсилювачів, що призвело до серйозного зниження вартості моніторної системи.

Тому я щиро переконаний, що монітори Філіпа Ньюелла – найкращі в світі. Не тому що вони в п’ять разів дешевше за системи Хідлі/Кіношити, не тому що вони більш ніж вдесятеро дешевші за монітори Westlake Audio, а тому що вони мають кращі експлуатаційні характеристики і неперевершений саунд.

Ось що писав мені Ньюелл в одному з листів на цю тему: «I designed the Reflexion Arts monitors to have many of the same general characteristics as the Kinoshitas, but with much more reasonable maintenance costs. What is more, even with my first monitor design, in 1970, I did not use a high level crossover in the loudspeaker circuitry. I used a crossover before the amplifiers. I know that the Kinoshita monitors can sound very good, but the costs of keeping them sounding good can be very high».

Popularity: 12% [?]

Відповідь на це питання закладена в самій назві нашої компанії. Проектування та будівництво студій – один з видів нашої діяльності. Окрім цього ми займаємося проектуванням і настройкою звукових комплексів і всім тим, де потрібен зважений і грамотний звукоінженерний підхід: проектуванням систем озвучування спортивних і торгівельно-розважальних комплексів, систем зонного озвучування, систем озвучування кінотеатрів, турових систем і т.ін. Ми не прив’язані до будь-яких брендів, тому в кожному конкретному випадку пропонуємо нашим замовникам комплект саме того обладнання, яке найкраще підходить для цих завдань. Об’єктивність у наш час дорогого коштує. Хочете приклад?

У Києві в одному з розважальних центрів вирішили зробити систему озвучування парку атракціонів. Суть атракціону в тому, що відвідувачі проїжджають у вагончиках по певному маршруту «парку юрського періоду», і на них по черзі з різних боків гарчать муляжі динозаврів та інших стародавніх тварин. Біля кожної тварини був схований індивідуальний гучномовець, який раз в півгодини видавав звуки гарчання впродовж 8-10 секунд. Всього, з урахуванням системи зонного озвучування, було потрібно 72 канали звукопідсилення.

Одна з фірм-дистриб’юторів запропонувала замовнику вирішення цієї задачі, а проект системи погодилася зробити безкоштовно. І замовник на це «клюнув».

В результаті в три 40-юнітних шафи було встановлено 36 двухюнітних американських підсилювачів, кожен з яких мав по два вентилятори охолодження, а всій цій системі був потрібен окремий кондиціонер. Вартість кожного підсилювача була приблизно 2,6 тис. доларів, відповідно вартість всієї системи (разом з кондиціонером і стійками) перевищила 100 тис. доларів.

Але було й інше рішення. Можна було використати одноюнітні підсилювачі з природним охолодженням Park Audio VX300, вартість яких на той час була 250 доларів за штуку. Всі вони поміщалися в одну стійку, займали втричі менше місця, абсолютно не шуміли і не вимагали додаткового охолодження. Вартість цієї системи була б не більше 10 тис. доларів. Відчуваєте різницю? 90 тис. доларів! На порядок дешевше! І справа тут навіть не стільки в різниці у вартості, скільки в тому, що система з підсилювачами Park Audio набагато краще підходила для вирішення поставлених задач.

Через те, що замовник вирішив зекономити декілька тисяч на проектних роботах, його гаманець в результаті полегшав на 90 тис.доларів, хоча тільки придбання додаткового кондиціонері можна порівняти за вартістю з проектними роботами. Отже повторюю: об’єктивність у наш час дорогого коштує. І такі випадки – не одиничні. Скажу більше: це розповсюджена практика фірм-дистриб’юторів «по розведенню клієнта на гроші».

Окрім власне проектування звукових систем, ми контролюємо монтаж, а також займаємося безпосередньо настройкою, програмуванням і налагодженням складних звукових комплексів. Звукоінженер нашої компанії Олег НАУМЕНКО має солідний досвід в озвучуванні великих «живих» концертів і турів. Його запрошують на найвідповідальніші подібні заходи не тільки в Україні, але і за кордоном. Окрім зазначеного, ми також займаємося акустичними вимірюваннями, консультуємо з питань звукоізоляції і архітектурної акустики та т.ін.

Ми там, де необхідні досвід, об’єктивність і фахові знання.

Popularity: 4% [?]

З 14 по 16 травня 2009 року в Пущі-Водиці біля Києва відбулась Всеукраїнська конференція звукоінженерів.

З доповідями на конференції виступили ведучі спеціалісти компанії Sound Consulting Олег Науменко та Олександр Кравчкенко. Тема доповідей – проблеми електроакустики та навколостудійна тематика. Доповіді визвали жваву зацікавленість у слухачів.

Але самими сильними виявились враження у тих учасників конференції, котрі змогли побувати на студії звукозапису Maxi Sound на Оболоні, де встановлені монітори Філіпа Ньюелла. Тут, як то кажуть, без слів…

Popularity: 3% [?]

Тому що будівництво студії «під ключ» невигідне насамперед для Вас! :)

Спробую пояснити по-порядку.

Будівництво «під ключ» означає, що в будівництві Вашої студії беруть участь автор проекту, інженер-технолог, інженер по комутації, інженер-електрик, монтажник, виконроб, постачальник і 4-6 будівельників. Вже набирається 11-13 чоловік.

Додайте сюди ще субпідрядників або фахівців з вентиляції/кондиціонування, охоронної сигналізації, протипожежної обробки, і в результаті вийде 15-20 чоловік. Якщо студія будується не в місті їх мешкання, то усіх потрібно десь розмістити, забезпечити їм побутові умови і т. ін. Вийде дуже дорого. В той же час практично завжди замовник може знайти місцевих будівельників, які обійдуться значно дешевше. Дешевше обійдуться і місцеві профільні фахівці. Найголовніше тут, щоб автор проекту та інженер-технолог чітко сформулювали для них технічне завдання.

Коли до будівництва студій залучаються західні профільні фірми, то тільки вартість проекту може сягати шестизначної цифри. Адже у них є штат людей «на зарплаті», включаючи секретарів-референтів та інших, вони платять за оренду офісів, комунальні платежі, податки з прибутку і т.ін.

Але головне в іншому. Проектувальник Вашої студії і Ви об’єднані загальною метою: зробити студію якнайкраще. Тому в його обличчі Ви знайдете грамотного і об’єктивного порадника. При будівництві ж студії «під ключ» проектувальник так чи інакше лобіюватиме інтереси інших людей – вентиляційників, продавців обладнання і інших, які працюють з ним в одній компанії або просто товаришують. І де тут інтерес замовника?

Popularity: 3% [?]

Якщо чесно – я не знаю. Річ у тім, що проектування студій є тим видом діяльності, який знаходиться на стику науки і творчості, причому в більшій мірі саме творчості. Це завжди АВТОРСЬКА робота, яку ЖОДНА фірма не зробить так, як зробить певний фахівець. Подивіться в наше портфоліо і зверніть увагу, що кожна побудована нами студія має конкретного автора проекту, який несе персональну відповідальність за його реалізацію. Інакше і бути не може. Порівняйте, наприклад, звучання скрипок виготовлених певним автором (Страдіварі, наприклад) із звучанням скрипок, виготовлених на будь-якій фабриці музичних інструментів, і Ви побачите різницю між авторською роботою і неавторською.

Звичайно, автор проекту повинен мати відповідний досвід і кваліфікацію, інакше зазначене вище правило «не працює». Не буду приховувати, що у наш час це стало проблемою, бо проектувальниками студій себе називають багато людей і фірм, але чи так це насправді? В більшості випадків їх кваліфікація не витримує ніякої критики, для них це просто бізнес, який підштовхує ще один бізнес – продажі обладнання. Зверніться до будь-якої – наприклад, московської чи київської – фірми-дистрибютора з проханням спроектувати студію, і вони погодяться, хоча жодну з них не можна підпускати до проектування студій навіть близько. Там немає фахівців. Зате вже наступного дня Вам запропонують студійний райдер, в якому будуть представлені виключно «свої» бренди… :)

Особисто я знаю 12-14 чоловік зі всього світу, які дійсно є проектувальниками студій.

Popularity: 3% [?]

В журналі “Шоу-Мастер” №56 опублікована стаття Філіпа Ньюелла “Моніторинг. Урок 12. Чи правда, що всі середньочастотні рупорні гучномовці мають характерне пізнаване звучання?” (продовження). Переклад Олега Науменка. Технічне редагування Олександра Кравченка.

В цьому ж номері журналу опублікована стаття Філіпа Ньюелла “Мастеринг. Урок 8. Сержіо Кастро – на неправедних доріжках”. Переклад та технічне редагування Олександра Кравченка.

Опублікована також стаття Олександра Кравченка “Молдавська революція, або монітори Ньюелла в Молдові”, в якій розповідається про будівництво студії в с.Нові Анени, Молдова.

Popularity: 2% [?]