Нещодавно під час однієї із зустрічей мій співрозмовник представився як менеджер проектів, який реалізовував і реалізував (далі – список престижних, технічно складних об’єктів). Я ж подумав про інше. Чи можна було б без нього звести ці об’єкти? Звичайно, так. Чи могли відбутися ці об’єкти без людей, які їх спроектували? Звичайно ж, ні. Але безперечні заслуги цих людей перетягують на себе подібні менеджери …
Так вже сталося, що я ставлюся до них та інших “людей без професії” приблизно так само, як здоровий організм відноситься до паразитів: він на них намагається не звертати уваги. А паразити в цей час продовжують боротьбу за своє небідне існування і досягають успіху в цих вправах: порівняйте, наприклад, середні зарплати тих же звукоінженерів чи інженерів-проектувальників та менеджерів.
Безпринципність і особистий інтерес – характерні прикмети цих людей. Та й діють вони часто за принципом “після мене – хоч потоп!” А ось, до речі, і свіжий приклад.
У кінці жовтня мене запросили в один зі споруджуваних торгівельно-розважальних центрів Києва, на третьому поверсі якого вирішили зробити дискотеку і концертний зал площею більше 2000 кв.м. Споруда являє собою металевий каркас з бетонними міжповерховими перекриттями товщиною близько 15 см, пінобетонними стінами завтовшки 20 см і напівокруглим дахом, що вироблений з профільованого металу з 15-сантиметровим шаром мінеральної вати. Представника замовника цікавила моя думка про звукоізоляцію цього приміщення.
У принципі, все було і так очевидно, а подальші розрахунки тільки підтвердили мою думку, що забезпечити необхідну звукоізоляцію в цьому комплексі неможливо. Я пояснив менеджеру проекту, що з точки зору звукоізоляції в них приміщення немає взагалі, а є тільки каркас. Однак немає пророка в рідній вітчизні, і менеджер попросив мене зв’язатися з Філіпом Ньюеллом. Що ж, його висновок збігся з моїм навіть у деталях. Крім того, він привів в приклад один випадок зі своєї практики.
Dear Sasha,
Аbout 15 years ago, in Guimaraes, in Portugal, Sergio and I were asked to visit the owner of a new discotheque, already under construction, and the architect. The building had a similar roof to the one in Kyiv, which both Sergio and I said was impossible to isolate. The owner insisted on continuing with the architect’s design, and the architect told him that Sergio and I were useless.
A year later, and after spending a great amount of money, the discotheque opened for business. Two weeks later it was closed down by the courts, and it never re-opened. All the money was lost!
Sergio and I refused the job in Portugal because if we had advised the clients and still the result was not good, we would have been partly responsible. The only good advice was to tell them not to do it. However, they did do it, and lost all the money, but at least we did not lose our money, nor our reputations!
As you say, when people want something enough, they believe in miracles, but you and I are only engineers. We cannot do miracles!
Подібні застереження могли б зупинити реального власника, але не його менеджера, адже від самого факту реалізації проекту залежить і його зарплата, і додаткові супутні інтереси.
Я можу лише поспівчувати кільком сотням київських сімей, квартири яких розташовані по обидві сторони майбутнього концертного залу, всього лише в 40 метрах від нього.
Ми стежитимемо за розвитком подій та інформуватимемо вас на сторінках нашого сайту.
Олександр Кравченко
Popularity: 7% [?]




