З 14 по 16 травня 2010 року в Пущі-Водиці під Києвом проходив 3-й всеукраїнський семінар-практикум для звукорежисерів, який стає вже традиційним, що не може не радувати. За це хотілося б подякувати керівництву Спілки звукорежисерів України, і особливо відповідальному секретареві Спілки Георгію Шевку, що безпосередньо відповідав за організацію семінару.
Хотілося б сказати кілька слів про інформаційну насиченість цього заходу, адже більшість учасників, особливо з інших міст, приїхали все-таки за новими знаннями та обмінятися досвідом.
Практично половина часу була відведена на презентації дистриб’юторами обладнання своїх брендів. На моє запитання один з організаторів відповів, що, мовляв, дистриб’ютори є спонсорами семінару, і ми змушені надати їм час. Можливо, почасти так і є. Але з іншого боку, за рахунок витраченого з дистриб’юторами часу можна було або збільшити вдвічі інформаційну складову семінару, або скоротити його на один день (автоматично скоротивши витрати та залежність від тих же дистриб’юторів). Адже на сайтах виробників є вся необхідна інформація! Нема чого людині, що проїхала сотні кілометрів, витрачати час на прослуховування рекламних буклетів в стилі «легендарне звучання цього легендарного мікрофона ви можете почути в легендарному альбомі легендарного виконавця …», і т.п.
Іронія цієї ситуації в тому, що прибуток дистриб’юторів забезпечується музикантами і звукоінженерами, а потім незначної частини цього прибутку цілком достатньо для того, щоб змушувати цих же звукоінженерів витрачати свій час на прослуховування рекламних буклетів, тобто за їхні ж гроші! «Спритність рук …»? Мені сподобалася ремарка одного з учасників: «У чому відмінність дистриб’ютора від спекулянта? В наявності білої сорочки та краватки». Образно і влучно.
Що можна сказати про інші виступи? Вони були різними, і контраст між деякими з них був величезний.
З одного боку, сподобалося тестування динамічних мікрофонів. Його не можна назвати коректним через акустичні умови та рівень використовуваної апаратури, але це було свіжим, нестандартним і пізнавальним.
Сподобався також виступ спеціаліста нашої компанії Олега Науменка про лінійні масиви, особливо його відповіді на запитання. Слухачі оцінили інтелігентність і гумор його репліки про «лінійні масиви прасок», хоча «праски», що задавали запитання, каверзи так і не помітили. Шкода, що часу було виділено катастрофічно мало, адже тема викликала жвавий інтерес у слухачів.
Не перший рік приємно дивують доцент кафедри акустики і акустоелектроніки КПІ Анатолій Борисович Ананьєв і його студенти. Найцікавіші дослідження, виступи та висновки! Упевнений, що вони з захопленням були б прийняті на будь-якій міжнародній конференції.
З іншого боку, не можу сказати нічого хорошого про доповіді на тему акустики студійних приміщень. Доповідач проявив свою непідготовленість і необізнаність у цьому питанні, при досить зверхній манері подачі матеріалу. Він серйозно радив «ловити низькі частоти пінопластовими пастками» в кутах приміщення, не переглушувати контрольні кімнати та інше. Все це не так безневинно, як може здатися. Адже багато слухачів сприймали сказане за належне! Доповідачем-то був один із «метрів» …
До речі, про «метрів». Вони, як завжди, вальяжно демонстрували свою бувалість і підкреслювали свою статусність, регулярно нагадували про себе вигуками з місця і недоречними – частіше за все, смішними – питаннями до виступаючих, вилазили зі шкіри геть, щоб не здатися «сантиМетрами» … Одним словом, все як завжди.
На третій день в учасників семінару була можливість ознайомитися з роботою трьох київських студій, в тому числі і студії Maxi Sound, в якій встановлена моніторна система Reflexion Arts 239. На жаль, прослуховування вийшло не досить вдалим, тому що на все було виділено лише півгодини, а бажаючих було більше п’ятидесяти чоловік. Але я впевнений, що багато хто зацікавився побаченим і почутим, про що свідчить і різко збільшена статистика відвідуваності нашого сайту.
Олександр Кравченко
Popularity: 5% [?]
